Завдяки високому вмісту вітаміну С, органічних кислот і ефірних олій, кизил здавна застосовується для лікування авітамінозів і виведення важких металів з організму. Кизил відмінно справляється зі шкірними захворюваннями, гемороєм, анемією.
Ще кизил цінують за особливу твердість і незвичайний декоративний малюнок деревини. Та й сам кущ відрізняється красивою кроною, пишним жовтим цвітінням навесні і яскравим червонуватого відтінку листям восени.
Ця рослина невибаглива, не вимагає особливого догляду і регулярного внесення добрив, відмінно росте на бідних ґрунтах. Кизил живе дуже довго – понад три століття! І весь цей час навіть при мінімальнім догляді тішить господарів десятками кілограмів смачних і корисних ягід.
Щеплені саджанці кизилу дають «сигнальні» перші плоди вже на другому році життя, а з 5 року – промисловий урожай. Сіянці вступають у плодоношення на 8 рік.
10 маловідомих фактів про кизил
- Ягоди дозрівають досить довго – 2-3 місяці. Краще садити ранні сорти.
- Коренева система кизилу потужна, але неглибока. Можна вирощувати в контейнерах.
- Саджанці кизилу невибагливі до якості ґрунту – ростуть на бідних, кам’янистих ділянках з неглибоким шаром землі.
- У природі кизил росте на гірських схилах і в ущелинах. Саме тому болотисті та кислі ґрунти для кизилу табу. В таких умовах він погано розвивається і практично не родить.
- Дерево кизилу довгожитель – росте і постійно дає плоди до 300 років.
- Квіткові бруньки та квітки абсолютно не бояться ранньовесняних заморозків. Кизил зацвітає дуже рано.
- Рослина витримує морози до -30 без додаткового укриття.
- Ця культура потребує перехресного запилення – поруч потрібно посадити ще один саджанець, бажано іншого сорту.
- Легко переносить посуху, різкі перепади температур, суховії. Але не любить навіть короткочасного підтоплення і близького до коріння розташування ґрунтових вод.
Кизилу потрібно 25 метрів квадратних площі для повноцінного росту. Відстань до сусідніх дерев повинна бути мінімум 5 метрів.
Перші три роки саджанець кизилу потрібно утримувати в «спартанських» умовах, тобто догляд повинен бути мінімальний. У ювенільний період (перші 3 роки життя) відбувається налаштування рослини на конкретні умови зростання, які будуть сприйматися як нормальні та оптимальні.
Якщо спочатку саджанець отримував якісний догляд, а потім з якихось причин кількість поживних речовин різко скоротилася, кизил отримує сильний стрес, перестає родити та може взагалі загинути.
Кизил буде давати багато плодів, якщо з 4 року життя умови вирощування саджанця поміняються в кращу сторону: з’явиться більше добрив, вологи та тепла, покращиться освітленість, стане якіснішою обрізка та обробка від хвороб. Тому саджанець кизилу НЕ слід садити в поживну землю і щедро заправляти посадкову яму добривами.
Вибір ідеального саджанця кизилу
Ідеальний посадковий матеріал – однолітка великоплідного сорту. Чим молодша рослина, тим краще вона адаптується до ділянки: складу ґрунту, освітленості, сусідніх рослин, клімату. Вибирайте саджанці кизилу у місцевих садівничих розплідниках. Вони вже пристосовані до локальних умов зростання.
Найкраще приживаються саджанці з закритою кореневою системою (в контейнерах). Для нормальної життєдіяльності необхідна особлива мікрофлора на кореневій системі. Вона формується в перший рік життя в умовах розплідника. Якщо землю з корисними бактеріями відокремити, то кизил завмре на одному місці на кілька років.
Посадка кизилу
Не потрібно створювати хороші умови для зростання, тому посадка кизилу гранично проста: в посадкову яму НЕ додають ані органічні, ані мінеральні добрива. До найближчого дерева і забору повинно бути не менше 4 метрів. Кизил живе дуже довго і сильно розростається. А в тіні погано родить.
Крок 1
Викопати яму розміром 80х80х80. Верхній шар ґрунту відкинути в один бік, нижній – окремо.
Крок 2
На дно покласти 10 см щебеню або керамзиту. Яму заповнити родючою землею з верхнього шару.
Крок 3
Максимально зберігаючи землю навколо коріння, поставити саджанець, присипати землею. Коренева шийка повинна бути на рівні землі. Заглиблювати саджанець не можна.
Крок 4
Щедро полити.
Крок 5
Всі гілки обрізати на 1/3. Якщо саджанець без бічних гілок, його слід обрізати на висоті 50-60 см від землі – сформувати висоту штамба.
Коли садити кизил
Все залежить від клімату. У південних регіонах кизил краще висаджувати восени до середини вересня. Саджанець матиме 2 місяці до настання стійких холодів, щоб відновити кореневу систему і «вхопитися» за ґрунт.
У північних регіонах, де зима настає рано, садити кизил краще навесні до розпускання бруньок. Кизиловий сад садять за схемою 5х5 метрів. На гектар площі знадобиться 400 саджанців.
Догляд за кизилом
У перші 2 роки догляд простий: саджанці регулярно поливають і мульчують пристовбурні кола сіном або тирсою.
Бажано не допускати пересихання землі. Основна маса коренів розташована на глибині до 40 см. У спекотне літо коріння швидко пересихає і перегрівається. Тому без мульчі не обійтися.
Важливо: кизил можна мульчувати перегноєм. Краще просто посипати пристовбурні кола світлим піском. Регулярний полив збільшує розміри ягід.
Якщо догляд за кизилом був організований правильно, то в перший вегетаційний рік здоровий доглянутий саджанець кизилу дасть 30-40 см приросту.
У наступні роки з розвитком потужної кореневої системи, розвивається і надземна частина. Прирости становлять 90-130 см.
На відміну від природних умов, щеплений кизил не росте кущем. На дачній ділянці легко сформувати компактне дерево.
До семирічного віку кизил дає дику кореневу поросль, яку потрібно видаляти. Якщо її залишити, то щеплення через деякий час відмирає.
Чим підживити кизил
Навесні вносять комплексне добриво перед цвітінням і поливають настоєм органіки під час зав’язування і росту ягід.
Після збору врожаю також потрібно полити розчином комплексного мінерального добрива для плодових культур (2-3 відра під дерево). Підживлення кизилу після збору врожаю супроводжують рясним поливом і мульчуванням пристовбурного кола.
Восени слід підживити органікою і фосфором. Азот не вносять. Восени в пристовбурні кола закопують перегній (2 кг на метр квадратний) і суперфосфат з розрахунку 30 грамів на м².
Як обрізати кизил
Нагадаємо, що кизил зацвітає дуже рано, одним з перших в саду. Тому весняну санітарну обрізку кизилу проводять в кінці зими, до того як у нього прокинуться бруньки.
Видаляють загусті гілки й ті, що ростуть у середину крони. Також вирізують сухі, переплетені між собою, хворі та поламані гілки.
Важливо сформувати дерево таким чином, щоб центр крони добре освітлювався сонцем. Достатня кількість сонячних променів значно збільшує врожайність. Формують V-образну або канделяброподібну пальмету на штамбі 50-60 см.
Кизил буде виглядати дуже декоративно і стане окрасою саду. Його активно використовують у ландшафтному дизайні.
Надалі потрібно регулярно видаляти дику поросль від підщепи. Розмножується кизил насінням, відводками, живцями та за допомогою щеплення.
Омолоджувальна обрізка кизилу проводиться у віці 15-20 років, коли послаблюються щорічні прирости.
Шкідники та хвороби
Кизил вкрай рідко уражається шкідниками та хворобами. При сильних морозах (нижче -30 С) пошкоджуються квіткові бруньки. У літню спеку листя може підсихати.
Важливо постійно поливати кущик, а молоді рослини бажано притіняти. Можна висадити поруч з саджанцем кизилу соняшники, високий сорт хризантеми. Вони захистять незміцнілий кизил від палючого сонця.
Збір врожаю
Ягоди кизилу дозрівають нерівномірно протягом кількох тижнів. Дуже стиглі ягоди самі падають. Можна вручну знімати недозрілі плоди, через кілька днів вони дійдуть до кондиції.
Урожай з 10-річного кизилу становить від 10 до 25 кг, з 20-річного – від 40 до 60 кг, а з 40-річного дерева можна отримати понад 100 кг ягід.
Сорти кизилу
Нині виведені кілька багато сортів кизилу різних термінів дозрівання з плодами рожевого, жовтого і червоного кольору.
Олена, Елегантний – сорти ранні, червоні. Ягоди починають дозрівати на початку серпня. Сорт Олена – сильнорослий, плоди солодкі, але зберігаються в холодильнику недовго. Сорт Елегантний має перевагу – ягоди не осипаються, довго висять на дереві та починають гнити. Тому затягувати зі збором врожаю не слід.
Старокиївський, Лук’янівський, Євгенія, Видубицький – середнього терміну дозрівання (середина серпня). Ці сорти великоплідні, ягоди красивого червоного кольору, не обсипаються, родять стабільно і щедро.
Володимирський і Семен – великі, засухо і морозостійкі, пізні. Плоди зберігаються в холодильнику до 4 тижнів, дозрівають в кінці серпня-вересня.
Ягоди сорту Світлячок дозрівають одночасно, не обсипаються. Дуже добре сорт реагує на внесення добрива і правильну обрізку – плоди стають дуже великі та солодкі.
Кораловий – плоди рожево-помаранчеві. Сорт середньопізній. Особливо підходить для варення.
Бурштиновий – єдиний сорт з жовтими ягодами. Пізній. Стиглі плоди осипаються, тому збір урожаю проводять до повного дозрівання ягід. З кизилу сорту Бурштиновий виходить дуже смачне та оригінальне за кольором варення і желе.
